
17. Державна політика стосовно безперервної освіти Безперервність освіти реалізується шляхом: забезпечення наступності змісту та координації формування потреби та здатності особистості до самоосвіти; оптимізації системи перепідготовки працівників і підвищення створення інтегрованих навчальних планів і програм; формування та розвитку навчальних науково-виробничих запровадження та розвитку дистанційної освіти; організації навчання відповідно до потреб особистості і ринку забезпечення зв'язку між загальною середньою, 18. Держава прогнозує обсяги та визначає напрями професійної IX. Інформаційні технології в освіті 19. Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних Це досягається шляхом: забезпечення поступової інформатизації системи освіти, запровадження дистанційного навчання із застосуванням у розроблення індивідуальних модульних навчальних програм створення індустрії сучасних засобів навчання, що 20. Держава підтримує процес інформатизації освіти, X. Управління освітою 21. Сучасна система управління сферою освіти розвивається як Першочерговими завданнями є налагодження високо-професійного 22. Нова модель системи управління сферою освіти має бути 23. Модернізація управління освітою передбачає: оптимізацію державних управлінських структур, децентралізацію перерозподіл функцій та повноважень між центральними і перехід до програмно-цільового управління; поєднання державного і громадського контролю; запровадження нової етики управлінської діяльності, що прозорість розроблення, експертизи, апробації та затвердження створення систем моніторингу ефективності управлінських організацію експериментальної перевірки та експертизи впровадження новітніх інформативно-управлінських і демократизацію процедури призначення керівників навчальних удосконалення механізму ліцензування, атестації та підвищення компетентності управлінців усіх рівнів; більш широке залучення до управлінської діяльності XI. Економіка освіти 24. Сучасна економіка освіти повинна створити сталі Досягнення цієї мети передбачає виконання таких завдань: визначення фінансування освіти як пріоритетного напряму формування багатоканальної системи фінансового забезпечення фінансування державою здобуття дошкільної, повної загальної стимулювання інвестицій юридичних і фізичних осіб у розвиток створення сучасної системи нормування та оплати праці у визначення пріоритетних напрямів фінансування освіти і забезпечення ефективного використання коштів на 25. Обсяги фінансування освіти і науки мають задовольняти Ефективність використання фінансових ресурсів, спрямованих в поступовий перехід до формування видатків державного та чітке розмежування бюджетного та позабюджетного фінансування забезпечення підзвітності та прозорості використання коштів; забезпечення формування державного замовлення на підготовку здійснення економічної діяльності навчальними закладами на 26. Основними джерелами фінансового забезпечення освіти є: кошти державного та місцевих бюджетів; кошти юридичних і фізичних осіб, громадських організацій та кошти від надання навчальними закладами додаткових освітніх гранти; кредити на розвиток навчальних закладів усіх рівнів та кошти від здійснення навчальними закладами економічної 27. Основними заходами, спрямованими на удосконалення поліпшення технології формування видатків державного та розроблення диференційованих стандартів інфраструктурного розроблення та запровадження диференційованих нормативів запровадження змішаного фінансування інноваційних проектів у удосконалення правового підгрунтя для приватного фінансування проведення органами управління освітою (державними та запровадження спільного державного та громадського контролю застосування енерго- і теплозберігаючих технологій, ощадливе модернізація мережі навчальних закладів. XII. Освіта і наука 28. Поєднання освіти і науки є умовою модернізації системи постійним збільшенням обсягів фінансування науки відповідно фундаменталізацією освіти, інтенсифікацією наукових розвитком освіти на основі новітніх наукових і технологічних інноваційною освітньою діяльністю у навчальних закладах усіх правовим захистом освітніх інновацій та результатів запровадженням наукової експертизи державних стандартів залученням до наукової діяльності обдарованої учнівської та поглибленням співпраці та кооперації навчальних закладів і створенням науково-інформаційного простору, насамперед для запровадженням цільових програм, що сприяють інтеграції випереджальним розвитком педагогічної та психологічної науки, XIII. Підготовка педагогічних і 29. Підготовка педагогічних і науково-педагогічних розроблення та вдосконалення нормативно-правової бази прогнозування та задоволення потреб суспільства у зазначених розвиток конкурентоспроможної системи навчальних закладів, в розроблення та запровадження державних стандартів оволодіння педагогічними працівниками сучасними періодичне оновлення і взаємоузгодження змісту підготовки, впровадження системи цільового державного фінансування поліпшення системи стимулювання професійного зростання 30. Держава забезпечує умови для підвищення престижу та XIV. Соціальні гарантії учасників 31. Забезпечення умов для педагогічної, науково-педагогічної захист життя, збереження здоров'я, фізичне виховання; регулярне безоплатне підвезення у сільській місцевості до пільговий проїзд студентів у громадському транспорті; надання адресної допомоги, академічних і соціальних здійснення заходів щодо профілактики бездоглядності і працевлаштування випускників, які навчалися за державним 32. Держава поступово підвищує соціальні витрати на систему Бюджетні ресурси спрямовуються на забезпечення першочергових Держава сприяє розширенню застосування договірного 33. Держава, виходячи з можливостей бюджету і реальної ефективного медичного обслуговування; встановлення і дотримання науково обгрунтованих норм періодичного стажування у наукових центрах, навчальних диференціації оплати праці відповідно до рівня встановлення педагогічним працівникам фіксованих доплат для виплати одноразової допомоги педагогічним працівникам, які 34. Держава створює умови для встановлення педагогічним XV. Міжнародне співробітництво та інтеграція 35. Стратегічним завданням державної освітньої політики є Держава сприяє розвитку співробітництва навчальних закладів 36. Інтеграція вітчизняної освіти у міжнародний освітній пріоритет національних інтересів; збереження та розвиток інтелектуального потенціалу нації; миротворча спрямованість міжнародного співробітництва; системний і взаємовигідний характер співробітництва; толерантність в оцінюванні здобутків освітніх систем 37. Основними шляхами моніторингу та використання зарубіжного проведення спільних наукових досліджень, співробітництво з проведення міжнародних наукових конференцій, семінарів, освітні і наукові обміни, стажування та навчання за кордоном аналіз, відбір, видання та розповсюдження кращих зразків 38. Центральні та місцеві органи управління освітою, Академія Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити: розроблення та реалізацію державної програми підготовки і виконання цільових інноваційних програм, спрямованих на фінансову та консультаційну підтримку. 39. Освіта в Україні є відкритим соціальним інститутом. Беручи участь у проектах і програмах Ради Європи, ЮНЕСКО, 40. Держава сприяє залученню додаткових ресурсів для 41. Як важливий засіб утвердження авторитету України на XVI. Очікувані результати 42. Реалізація Національної доктрини забезпечить перехід до Зростуть самостійність і самодостатність особистості, її Активізуються процеси національної самоідентифікації Освіта, здобута в Україні, стане конкурентоспроможною в Зростаючий освітній потенціал суспільства забезпечить Випереджальний розвиток освіти забезпечить рівень життя, Глава Адміністрації
проводиться з урахуванням світових тенденцій розвитку освіти
протягом життя, соціально-економічних, технологічних та
соціокультурних змін.
навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти, що
функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку
громадян для можливого переходу на наступні ступені;
їх кваліфікації, модернізації системи післядипломної освіти на
основі відповідних державних стандартів;
комплексів ступеневої підготовки фахівців;
праці на базі професійно-технічних та вищих навчальних закладів,
закладів післядипломної освіти, а також використання інших форм
навчання;
професійнотехнічною, вищою та післядипломною освітою.
підготовки у навчальних закладах різних типів і форм власності,
створює умови для професійного навчання незайнятого населення з
урахуванням змін на ринку праці.
інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують дальше
удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та
ефективність освіти, підготовку молодого покоління до
життєдіяльності в інформаційному суспільстві.
спрямованої на задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних
потреб учасників навчально-виховного процесу;
навчальному процесі та бібліотечній справі
інформаційно-комунікаційних технологій поряд з традиційними
засобами;
різних рівнів складності залежно від конкретних потреб, а також
випуску електронних підручників;
відповідають світовому науково-технічному рівню і є важливою
передумовою реалізації ефективних стратегій досягнення цілей
освіти.
застосування інформаційно-комунікаційних технологій у системі
освіти; сприяє забезпеченню навчальних закладів комп'ютерами,
сучасними засобами навчання, створенню глобальних
інформаційно-освітніх мереж; забезпечує розвиток усеохоплюючої
системи моніторингу якості освіти всіх рівнів.
державно-громадська. Вона має враховувати регіональні особливості,
тенденції до зростання автономії навчальних закладів,
конкурентоспроможності освітніх послуг.
наукового, аналітичного, інформаційного супроводу управлінських
рішень, подолання розрізненості адміністративних даних.
відкритою і демократичною. У ній передбачається забезпечення
державного управління з урахуванням громадської думки, внаслідок
чого змінюються навантаження, функції, структура і стиль
центрального та регіонального управління освітою.
управління;
місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування та навчальними закладами;
базується на принципах взаємоповаги, позитивної мотивації;
нормативно-правових документів;
рішень, їх впливу на якість освітніх послуг на всіх рівнях;
освітніх інновацій;
комп'ютерних технологій;
закладів, їх атестації;
акредитації навчальних закладів;
талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері
освіти.
передумови для розвитку всіх напрямів галузі з метою формування
високого освітнього рівня Українського народу.
видатків бюджетів усіх рівнів;
освіти;
середньої та професійно-технічної освіти в державних і комунальних
навчальних закладах у обсязі, визначеному державними стандартами;
освіти;
галузі освіти;
концентрація фінансових ресурсів для їх реалізації;
функціонування та розвиток освіти.
потреби особистості й суспільства в якісній освіті. Держава
поступово збільшуватиме видатки на освіту та доводитиме їх до
середніх показників європейських держав.
освіту, забезпечуватиметься на основі встановлення та неухильного
дотримання таких базових принципів її фінансування:
місцевих бюджетів на освіту на основі встановлених нормативів;
діяльності навчальних закладів;
фахівців у професійно-технічних та вищих навчальних закладах
різних форм власності на конкурсній основі з урахуванням якості
освітніх послуг;
засадах неприбутковості.
фондів, у тому числі благодійні внески і пожертвування;
та інших послуг;
здобуття освіти;
діяльності, регламентованої державою.
економічної моделі освіти, мають стати:
місцевих бюджетів на освіту, удосконалення системи кількісних та
якісних показників для нормування зазначених видатків;
забезпечення навчальних закладів різних типів;
витрат на здійснення діяльності навчальними закладами;
галузі освіти, зокрема розроблення та запровадження механізму
пільгового оподаткування доходів фізичних осіб, які спрямовують
власні кошти на оплату навчання;
діяльності навчальних закладів;
місцевими) моніторингу інвестування навчальних закладів;
за формуванням і виконанням бюджетів навчальних закладів;
використання та розподіл ресурсів, що спрямовуються на освіту;
освіти, головним чинником її дальшого розвитку, що забезпечується:
до потреб її випереджального розвитку;
досліджень у вищих навчальних закладах, науково-дослідних
установах Академії педагогічних наук України;
досягнень;
типів, рівнів акредитації та форм власності;
науково-педагогічної діяльності як інтелектуальної власності;
освіти, підручників, інноваційних систем навчання та виховання;
студентської молоді, педагогічних працівників;
наукових установ, широким залученням до навчально-виховного
процесу та дослідницької роботи в навчальних закладах учених
Національної академії наук України та галузевих академій;
дітей та молоді, використанням для цього нових
комунікаційно-інформаційних засобів;
освіти і науки;
віднесенням їх до пріоритетних напрямів розвитку науки в Україні.
науково-педагогічних
працівників
працівників, їх професійне вдосконалення - важлива умова
модернізації освіти. Для підтримки педагогічних і
науково-педагогічних працівників, підвищення їх відповідальності
за якість професійної діяльності держава забезпечує:
професійної діяльності педагогічних і науково-педагогічних
працівників;
працівниках;
яких проводиться підготовка, перепідготовка та підвищення
кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників;
педагогічної освіти різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і
державних стандартів післядипломної педагогічної освіти;
інформаційними технологіями;
перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних
працівників;
підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників та їх
професійного вдосконалення;
педагогічних і науково-педагогічних працівників, можливість
вивчення іноземних мов.
соціального статусу педагогічних і науково-педагогічних
працівників, створює систему професійного відбору молоді до вищих
педагогічних навчальних закладів.
навчального процесу
та наукової діяльності педагогічних і науково-педагогічних
працівників, умов для навчання учнів і студентів, а також
соціального захисту учасників навчально-виховного процесу є
найважливішим напрямом державної політики у галузі освіти.
Громадянам, які навчаються, гарантується:
місця навчання і додому дітей дошкільного віку, учнів та
педагогічних працівників;
стипендій;
правопорушень серед дітей, учнівської та студентської молоді, їх
соціальної реабілітації у суспільстві;
замовленням.
освіти, проведення активної соціальної політики.
соціальних видатків: на виплату заробітної плати та пенсій
педагогічним і науково-педагогічним працівникам, стипендій, а
також на соціальну підтримку учнів і студентів.
регулювання умов оплати праці, додаткових соціальних гарантій на
підставі положень генеральної, галузевої, регіональної угод,
колективних договорів.
економічної ситуації, сприяє забезпеченню для педагогічних і
науково-педагогічних працівників:
навчального навантаження, тривалості робочого часу та основної
щорічної відпустки;
закладах та на виробництві;
професіоналізму, кваліфікаційної категорії та педагогічного
звання, наукового ступеня та вченого звання;
придбання навчальної та науково-методичної літератури;
призначаються на посаду вперше.
працівникам пенсійного забезпечення на рівні 80-90 відсотків їх
заробітної плати.
у галузі освіти
вихід освіти, набутої в Україні, на ринок світових освітніх
послуг, поглиблення міжнародного співробітництва, розширення
участі навчальних закладів, учених, педагогів і вчителів, учнів,
студентів у проектах міжнародних організацій та співтовариств.
на дво- і багатосторонній основі з міжнародними організаціями та
установами (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Європейським Союзом, Радою Європи),
Світовим банком, зарубіжними освітянськими фондами, іншими
міжнародними організаціями.
простір базується на таких засадах:
зарубіжних країн та адаптації цих здобутків до потреб національної
системи освіти.
досвіду в галузі освіти є:
міжнародними фондами;
симпозіумів; сприяння участі педагогічних та науково-педагогічних
працівників у відповідних заходах за кордоном;
учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників;
зарубіжної наукової і навчальної літератури.
педагогічних наук України, а також навчальні заклади всіх рівнів
сприяють міжнародній мобільності учасників навчально-виховного
процесу, забезпечують розвиток системи підготовки фахівців для
зарубіжних країн на компенсаційних засадах, створюють філії вищих
навчальних закладів України, їх підготовчих факультетів і
відділень за кордоном; забезпечують визнання за кордоном
документів про освіту, що видаються в Україні.
закріплення кваліфікованих кадрів для розширення міжнародного
співробітництва у галузі освіти, організацію їх постійного
навчання та підвищення кваліфікації;
розширення участі України у співробітництві на міжнародному ринку
освітніх послуг;
Суб'єкти системи освіти співпрацюють з міжнародними інституціями
та організаціями, які для здійснення своєї діяльності покликані
залучати педагогів, дітей та молодь з метою набуття ними
соціальної компетентності й досвіду у питаннях взаєморозуміння,
толерантності, побудови спільного європейського дому, культурного
різноманіття і водночас для збереження та примноження власних
культурних надбань.
Європейського Союзу, ЮНІСЕФ та інших міжнародних організацій,
суб'єкти національної системи освіти не тільки отримуватимуть
доступ до інформації про шляхи, засоби і методи розвитку
гуманітарної сфери, але й зможуть демонструвати і пропонувати на
міжнародному ринку освітні технології та власні напрацювання.
створення нових потужних каналів інформаційного обміну з усіма
країнами світу, розширенню інформаційної бази національної системи
освіти, забезпеченню можливості використання світових банків
інформації.
міжнародній арені, розвитку міжнародного співробітництва та
залучення додаткових джерел фінансування освіти держава розглядає
можливість збільшення обсягів підготовки спеціалістів з числа
іноземців та осіб без громадянства.
нового типу гуманістично-інноваційної освіти, що сприятиме
істотному зростанню інтелектуального, культурного,
духовно-морального потенціалу особистості та суспільства. В
результаті цього відбудуться потужні позитивні зміни у системі
матеріального виробництва та духовного відродження, структурі
політичних відносин, побуті і культурі.
творча активність, що зміцнить демократичні основи громадянського
суспільства і прискорить його розвиток.
особистості, підвищиться її громадянський авторитет, а також
статус громадянина України у міжнародному соціокультурному
середовищі.
європейському та світовому освітньому просторі, а людина -
захищеною і мобільною на ринку праці.
впровадження новітніх виробничих та інформаційних технологій, що
дасть змогу протягом наступних 10-15 років скоротити відставання у
темпах розвитку, а надалі істотно наблизитися до рівня і способу
організації життєдіяльності розвинутих країн світу.
гідний людини XXI століття.
Президента України В.ЛИТВИН