Приветствую Вас ГостьЧетверг, 14.12.2017, 03:10

Мой сайт


Закон України Про освіту


Розділ III

УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 50. Учасники навчально-виховного процесу

Учасниками навчально-виховного процесу є:
діти дошкільного віку, вихованці, учні, студенти, курсанти,
слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;
{ Абзац другий статті 50 в редакції Закону N 2628-III ( 2628-14 )
від 11.07.2001 }
керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні
працівники, спеціалісти;
батьки або особи, які їх замінюють, батьки - вихователі
дитячих будинків сімейного типу;
представники підприємств, установ, кооперативних, громадських
організацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.

Стаття 51. Права вихованців, учнів, студентів, курсантів,
слухачів, стажистів, клінічних ординаторів,
аспірантів, докторантів

1. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти,
клінічні ординатори, аспіранти, докторанти відповідно мають
гарантоване державою право на:
навчання для здобуття певного освітнього та
освітньо-кваліфікаційного рівнів;
вибір навчального закладу, форми навчання,
освітньо-професійних та індивідуальних програм, позакласних
занять;
додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час
та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують
роботу з навчанням;
продовження освіти за професією, спеціальністю на основі
одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня, здобуття додаткової
освіти відповідно до угоди із навчальним закладом;
одержання направлення на навчання, стажування до інших
навчальних закладів, у тому числі за кордон;
користування навчальною, науковою, виробничою, культурною,
спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчального закладу;
доступ до інформації в усіх галузях знань;
участь у науково-дослідній, дослідно-конструкторській та
інших видах наукової діяльності, конференціях, олімпіадах,
виставках, конкурсах;
особисту або через своїх представників участь у громадському
самоврядуванні, в обговоренні, вирішенні питань удосконалення
навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення
стипендій, організації дозвілля, побуту тощо;
участь в об'єднаннях громадян;
безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;
забезпечення стипендіями, гуртожитками, інтернатами в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час;
перерву в навчанні у вищих та професійно-технічних навчальних
закладах;
користування послугами закладів охорони здоров'я, засобами
лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров'я;
захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та
психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників,
які порушують права або принижують їх честь і гідність.

2. Відволікання учнів, студентів, курсантів, слухачів,
стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів за
рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не
пов'язаних з процесом навчання, забороняється, крім випадків,
передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

Стаття 52. Обов'язки вихованців, учнів, студентів,
курсантів, слухачів, стажистів, клінічних
ординаторів, аспірантів, докторантів

1. Обов'язками вихованців, учнів, студентів, курсантів,
слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів,
докторантів відповідно є:
додержання законодавства, моральних, етичних норм;
систематичне та глибоке оволодіння знаннями, практичними
навичками, професійною майстерністю, підвищення загального
культурного рівня;
додержання статуту, правил внутрішнього розпорядку
навчального закладу.

2. Випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту
за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на
роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Інші обов'язки осіб, що навчаються, можуть встановлюватися
законодавством, положеннями про навчальні заклади та їх статутами.

Стаття 53. Додаткові види соціального і матеріального
забезпечення вихованців, учнів, студентів,
курсантів, слухачів, стажистів, клінічних
ординаторів, аспірантів, докторантів

1. Вихованцям, учням, студентам, курсантам, слухачам,
стажистам, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам може
надаватися додатково соціальна і матеріальна допомога за рахунок
місцевих бюджетів, міністерств і відомств, підприємств, установ,
організацій, коштів громадян, юридичних і фізичних осіб за межами
України, благодійних організацій, а також з інших надходжень.

2. При загальноосвітніх закладах утворюються фонди загального
обов'язкового навчання для надання матеріальної допомоги учням, їх
оздоровлення, проведення культурних заходів, інших передбачених
законодавством витрат. Фонди загального обов'язкового навчання
утворюються за рахунок коштів місцевих бюджетів у розмірі не
меншому трьох відсотків витрат на утримання шкіл, а також за
рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, інших
джерел.

3. Для учнів, які проживають у сільській місцевості на
відстані понад 3 кілометри від школи, забезпечується безкоштовне
регулярне підвезення до школи і зі школи рейсовим транспортом або
транспортом підприємств, установ та організацій.

4. На час виробничого навчання, практики учням і студентам
забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці.
Порядок оплати виконаної роботи під час виробничого навчання
і практики визначається Кабінетом Міністрів України.
П'ятдесят відсотків заробітної плати за виробниче навчання і
виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних
закладів направляється на рахунок навчального закладу для
здійснення його статутної діяльності, зміцнення
навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, слухачів,
проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.
{ Абзац третій частини четвертої статті 53 в редакції Закону
N 1158-IV ( 1158-15 ) від 11.09.2003 }

Стаття 54. Кадрове забезпечення сфери освіти

1. Педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими
моральними якостями, які мають відповідну освіту,
професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє
виконувати службові обов'язки.

2. Педагогічну діяльність у навчальних закладах здійснюють
педагогічні працівники, у вищих навчальних закладах третього і
четвертого рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти -
науково-педагогічні працівники.
Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних
працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються
на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за
контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників
здійснюється на основі конкурсного відбору.

4. Педагогічні працівники підлягають атестації. За
результатами атестації визначаються відповідність працівника
займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії,
педагогічні звання. Порядок атестації педагогічних працівників
встановлюється Міністерством освіти України.
Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних
працівників, порядок їх присвоєння визначаються Кабінетом
Міністрів України.
Рішення атестаційної комісії є підставою для звільнення
педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому
законодавством.

Стаття 55. Права педагогічних та науково-педагогічних
працівників

1. Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право
на:
захист професійної честі, гідності;
вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення
педагогічної ініціативи;
індивідуальну педагогічну діяльність;
участь у громадському самоврядуванні;
користування подовженою оплачуваною відпусткою;
забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові
кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
придбання для працюючих у сільській місцевості основних
продуктів харчування за цінами, встановленими для працівників
сільського господарства;
одержання службового житла;
підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір
змісту, програм, форм навчання, навчальних закладів, установ та
організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації і
перепідготовку.

2. Відволікання педагогічних та науково-педагогічних
працівників від виконання професійних обов'язків не допускається
за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Стаття 56. Обов'язки педагогічних та науково-педагогічних
працівників

Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані:
постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну
майстерність, загальну культуру;
забезпечувати умови для засвоєння вихованцями, учнями,
студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними
ординаторами, аспірантами навчальних програм на рівні обов'язкових
вимог щодо змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвиткові
здібностей дітей, учнів, студентів;
настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до
принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості,
відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості,
працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей;
виховувати у дітей та молоді повагу до батьків, жінки,
старших за віком, народних традицій та звичаїв, національних,
історичних, культурних цінностей України, її державного і
соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та
природного середовища країни;
готувати учнів та студентів до свідомого життя в дусі
взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними,
національними, релігійними групами;
додержувати педагогічної етики, моралі, поважати гідність
дитини, учня, студента;
захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або
психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю,
наркотиків, іншим шкідливим звичкам.

Стаття 57. Гарантії держави педагогічним,
науково-педагогічним працівникам та іншим
категоріям працівників навчальних закладів

1. Держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним
працівникам:
належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне
обслуговування;
підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п'ять років;
правовий, соціальний, професійний захист;
надання пільгових довготермінових кредитів на будівництво
(реконструкцію) і придбання житла; { Частину першу статті 57
доповнено абзацом згідно із Законом N 3461-IV ( 3461-15 ) від
22.02.2006 }
компенсації, встановлені законодавством, у разі втрати
роботи, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці;
призначення і виплату пенсії відповідно до чинного
законодавства;
встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної
плати) за наукові ступені і вчені звання;

виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам
надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового
окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної
роботи у таких розмірах: понад 3 роки - 10 відсотків, понад 10
років - 20 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків;
{ Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені
абзацом частини першої статті 57 реалізуються в розмірах і
порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від
07.12.2000 }
{ Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
абзацом частини першої статті 57 реалізуються в розмірах і
порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від
20.12.2001 }

надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди
в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за
сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків;
{ Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
абзацом частини першої статті 57 реалізуються в розмірах
і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III
( 2905-14 ) від 20.12.2001 }

виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам
допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу
(ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;
{ Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені
абзацом частини першої статті 57 реалізуються в розмірах і
порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків,
врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих
бюджетів на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від
07.12.2000 }
{ Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені
абзацом частини першої статті 57 реалізуються в розмірах
і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах
видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України
та місцевих бюджетів на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III
( 2905-14 ) від 20.12.2001 }

{ Абзац дванадцятий частини першої статті 57 виключено на
підставі Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

{ Абзац тринадцятий частини першої статті 57 виключено на
підставі Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

{ Абзац чотирнадцятий частини першої статті 57 виключено на
підставі Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

{ Абзац п'ятнадцятий частини першої статті 57 виключено на
підставі Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

2. Держава забезпечує встановлення посадових окладів (ставок
заробітної плати) науково-педагогічним, педагогічним та іншим
категоріям працівників навчальних закладів та установ освіти на
основі Єдиної тарифної сітки ( 1298-2002-п ) у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України. { Частина друга статті 57
в редакції Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну
визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }
{ Установити, що у 2005 році положення і норми, передбачені
частиною другою статті 57 діють в межах бюджетних призначень на
оплату праці у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України
згідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
{ Щодо дії частини другої статті 57 додатково див. Закони
N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, N 380-IV ( 380-15 ) від
26.12.2002, N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, N 489-V
( 489-16 ) від 19.12.2006, Рішення Конституційного Суду
N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }

3. У разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного
працівника, яке унеможливлює виконання ним професійних обов'язків
і обмежує перебування в дитячому, учнівському, студентському
колективах, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин
на іншу роботу, за ним зберігається попередній середній заробіток.
У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток
виплачується до відновлення працездатності або встановлення
інвалідності.

4. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській
місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які
раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених
пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного
законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням
і освітленням у межах встановлених норм. Пільги на безплатне
користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені
абзацом першим цього пункту, надаються працівникам за умови, якщо
розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із
середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість
місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову
соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів
України, та пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний
доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців
не перевищує величини доходу, який дає право на податкову
соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів
України. { Абзац перший частини четвертої статті 57 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 -
зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного
Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }
{ Щодо дії абзацу першого частини четвертої статті 57 додатково
див. Закони N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, N 1344-IV
( 1344-15 ) від 27.11.2003, N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004 }
Вони мають право на безоплатне одержання у власність
земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена
сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської
установи та організації, розташованих на території відповідної
ради, із земель сільськогосподарського підприємства,
сільськогосподарської установи та організації, що приватизуються,
або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм
безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених
законом для ведення особистого селянського господарства. { Абзац
другий частини четвертої статті 57 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1377-IV ( 1377-15 ) від 11.12.2003; в редакції Закону
N 1694-IV ( 1694-15 ) від 20.04.2004 }
Дія абзацу другого цієї частини не поширюється на громадян,
які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні
ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для
ведення особистого селянського господарства, крім випадків
успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для
ведення особистого підсобного господарства чи для ведення
особистого селянського господарства відповідно до закону.
{ Частину четверту доповнено абзацом згідно із Законом N 1694-IV
( 1694-15 ) від 20.04.2004 }

5. Педагогічним та науково-педагогічним працівникам за
рахунок власних коштів навчальних закладів може надаватися
матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Стаття 58. Заохочення педагогічних та науково-педагогічних
працівників

За особливі трудові заслуги педагогічні та
науково-педагогічні працівники можуть бути нагороджені державними
нагородами, представлені до присудження державних премій України,
відзначені знаками, грамотами, іншими видами морального та
матеріального заохочення.

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини

1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як
особистості.

2. На кожного з батьків покладається однакова
відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:
постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей,
створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття
доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної
мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
виховувати повагу до національних, історичних, культурних
цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до
історико-культурного надбання та навколишнього природного
середовища, любов до своєї країни;
сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або
забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо
її змісту, рівня та обсягу;
виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу
у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.

Стаття 60. Права батьків

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;
обирати і бути обраними до органів громадського
самоврядування навчальних закладів;
звертатися до державних органів управління освітою з питань
навчання, виховання дітей;
захищати у відповідних державних органах і суді законні
інтереси своїх дітей.

Розділ IV

ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ,
МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Стаття 61. Фінансово-господарська діяльність навчальних
закладів та установ, організацій, підприємств
системи освіти

1. Фінансування державних навчальних закладів та установ,
організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок
коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного
господарства, державних підприємств і організацій, а також
додаткових джерел фінансування.

2. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в
розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також
валютні асигнування на основну діяльність.

3. Кошти закладів і установ освіти та науки, які повністю або
частково фінансуються з бюджету, одержані від здійснення або на
здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами, не
вважаються прибутком і не оподатковуються.

4. Додатковими джерелами фінансування є:
кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення
кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених
договорів;
плата за надання додаткових освітніх послуг;
кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші
роботи, виконані навчальним закладом на замовлення підприємств,
установ, організацій та громадян;
доходи від реалізації продукції навчально-виробничих
майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду
приміщень, споруд, обладнання;
дотації з місцевих бюджетів;
дивіденди від цінних паперів; { Абзац сьомий частини
четвертої статті 61 в редакції Закону N 107-VI ( 107-17 ) від
28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }
{ Щодо дії абзацу сьомого частини четвертої статті 61 додатково
див. Закон N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }
валютні надходження;
добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані
від підприємств, установ, організацій, окремих громадян;
інші кошти.

5. Розмір плати за весь строк навчання, підготовку,
перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання
додаткових освітніх послуг встановлюється навчальним закладом у
грошовій одиниці України - гривні, з урахуванням офіційно
визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік.

Розмір плати за весь строк навчання, підготовку,
перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання
додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що
укладається між навчальним закладом та особою, яка навчатиметься,
або юридичною особою, що оплачуватиме навчання, підготовку,
перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або надання
додаткових освітніх послуг, і не може змінюватися протягом усього
строку навчання. Типовий договір затверджується спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти
і науки.

Розмір плати за весь строк навчання, підготовку,
перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання
додаткових освітніх послуг публікується у загальнодержавних
друкованих засобах масової інформації та інформаційних збірниках
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в
галузі освіти і науки.

Кошти, отримані навчальним закладом як плата за навчання,
підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за
надання додаткових освітніх послуг, не оподатковуються і не можуть
бути вилучені в доход держави або місцевих бюджетів. Зазначені
кошти знаходяться у розпорядженні навчального закладу за умови,
якщо вони спрямовуються на статутну діяльність навчального
закладу.

Плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення
кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг може
вноситися за весь строк навчання, підготовки, перепідготовки,
підвищення кваліфікації кадрів або надання додаткових освітніх
послуг повністю одноразово або частками - помісячно, по семестрах,
щорічно.
{ Статтю 61 доповнено частиною 5 згідно із Законом N 2887-III
( 2887-14 ) від 13.12.2001 }

6. Кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, що
надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги
або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому
числі нерезидентів, закладам і установам освіти та науки, метою
діяльності яких не є одержання прибутку, для здійснення освітньої,
наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не
вважаються прибутком і не оподатковуються.

7. У разі одержання коштів з інших джерел бюджетні та
галузеві асигнування навчальних закладів та установ, організацій
системи освіти не зменшуються.

8. Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не
підлягають вилученню та використовуються виключно за призначенням.

Стаття 62. Фінансування наукових досліджень

1. Фінансування фундаментальних та пошукових наукових
досліджень, наукових програм, проектів державного значення у вищих
навчальних закладах, науково-дослідних установах системи освіти
здійснюється на конкурсній основі в обсязі не меншому десяти
відсотків державних коштів, що виділяються на утримання вищих
навчальних закладів.

2. Фінансування прикладних досліджень, розробок здійснюється
за рахунок бюджету та інших джерел, а результати досліджень
реалізуються як товар відповідно до чинного законодавства.

Стаття 63. Матеріально-технічна база навчальних закладів та
установ, організацій, підприємств системи освіти

1. Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ,
організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди,
землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло
та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ,
організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах,
визначених чинним законодавством.

2. Земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та
організацій системи освіти передаються їм у постійне користування
відповідно до Земельного кодексу України ( 2768-14 ).

3. Навчальні заклади самостійно розпоряджаються прибутками
від господарської та іншої передбаченої їх статутами діяльності.

4. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних
навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи
освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним
законодавством.

5. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також
підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим
процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або
використанню не за призначенням.

6. Потреби державних навчальних закладів та установ,
організацій системи освіти для розвитку їх матеріально-технічної
бази задовольняються державою першочергово відповідно до
затверджених Кабінетом Міністрів України нормативів.

Розділ V

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 64. Міжнародне співробітництво у державній системі
освіти

1. Навчальні заклади, наукові, науково-виробничі установи
системи освіти, органи державного управління освітою мають право
укладати договори про співробітництво, встановлювати прямі зв'язки
із навчальними закладами, науковими установами системи освіти
зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами тощо
відповідно до чинного законодавства України.

2. Державні навчальні заклади та наукові, науково-виробничі
установи державної системи освіти, органи державного управління
освітою мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність
відповідно до законодавства на основі договорів, укладених ними з
іноземними юридичними, фізичними особами, мати власний валютний
рахунок, створювати спільні підприємства.

3. Міністерство освіти України, міністерства і відомства,
яким підпорядковані навчальні заклади, Вища атестаційна комісія
України разом з іншими державними установами, організаціями
проводять роботу, пов'язану з встановленням еквівалентності
атестатів і дипломів, міжнародним визнанням навчальних курсів,
кваліфікацій, вчених ступенів і звань.

{ Частина четверта статті 64 втратила чинність в частині
звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і
податку на добавлену вартість з товарів, що ввозяться
(пересилаються) на митну територію України на підставі Закону
N 608/96-ВР від 17.12.96 }
4. Держава сприяє міжнародному співробітництву навчальних
закладів та органів управління освітою, виділяє їм відповідні
валютні асигнування, звільняє від оподаткування, сплати мита і
митного збору за навчальне, наукове та виробниче обладнання та
приладдя, що надходять для них з-за кордону для навчальних і
наукових цілей.

5. Валютні, матеріальні надходження від зовнішньоекономічної
діяльності використовуються державними навчальними закладами,
науковими, науково-виробничими установами системи освіти для
забезпечення їх власної статутної діяльності згідно з чинним
законодавством.

Розділ VI

МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

Стаття 65. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила,
ніж ті, що передбачені законодавством України про освіту, то
застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ VII

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ
ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОСВІТУ

Стаття 66. Відповідальність за порушення законодавства про
освіту

Посадові особи і громадяни, винні в порушенні законодавства
про освіту, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством
України.

Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК

м. Київ, 23 травня 1991 року
N 1060-XII

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 3
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Вход на сайт
Поиск
Календарь
«  Декабрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архив записей
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz